- навтікача
- присл. Пт.Бігом від кого-, чого-небудь, навтіки.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
навтікача
Смотреть что такое "навтікача" в других словарях:
навтікача — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
навтікача — присл., розм. Те саме, що навтіки … Український тлумачний словник
навтіки — (присл., предик. бігцем від кого / чого н., швидко тікаючи), навтьоки, навтікача, драла, драпака … Словник синонімів української мови
наутеки — навтіки, навтікача … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
утекти — I 1) = втекти (швидко віддалитися, уникаючи небезпеки, переслідування тощо), побігти, кинутися навтікача, навтіки, навтьоки, накивати (перев. зі сл. п ятами ), закивати п ятами, дременути, чкурнути, дра[я]пнути, дра[я]понути, дмухнути, майнути,… … Словник синонімів української мови
дременути — ну/, не/ш, док., розм. 1) Дуже швидко, рвучко побігти; майнути, дмухнути. || Швидко зникнути, втекти, піти геть звідки небудь; чкурнути. Дременути навтікача. 2) Поспішно відправитися куди небудь; податися … Український тлумачний словник
